16 листопада в Еквадорі відбудеться голосування щодо зміни конституції, що може дозволити розміщення іноземних військових баз на території країни, а також скасувати права природи.
Лоренцо Ідрово, який виріс на найсхіднішому острові Галапагоського архіпелагу, що знаходиться за 600 миль від материка, описує цей регіон як ідеальне місце: з неймовірними заходами сонця та прогулянками вздовж набережної, де можна спостерігати за морськими левами, дельфінами, китами та черепахами. «Ми живемо в раю», — говорить Ідрово. Однак останнім часом він помічає нові явища: військові кораблі ВМС США.
Еквадорці 16 листопада проголосують, чи змінити чинну конституцію. Якщо референдум буде успішним, це, ймовірно, призведе до скасування прав природи та дозволить Еквадору приймати іноземні військові бази.
За словами Ідрово, він уже бачить військові кораблі, багато людей висаджуються, розвантажують техніку та будують базу. «Солдати п’яніють і хочуть ловити диких тварин», — додає він, побоюючись, що з внесенням змін до конституції ситуація тільки погіршиться.
Конституція, прийнята в 2008 році, прямо забороняла іноземні військові бази, однак минулого року президент Еквадору Даніель Нобоа після оголошення «стану внутрішнього конфлікту» ратифікував угоди про військову співпрацю, що дозволили військовим кораблям США патрулювати цей регіон.
Нобоа, який є союзником президента Трампа, зараз прагне забезпечити США більш постійну присутність в Еквадорі. У інтерв’ю він припустив, що така база допоможе країні боротися з незаконним рибальством, контрабандою палива та наркоторгівлею. Проте, після негативної реакції в соцмережах, він відмовився від цих коментарів, запевнивши, що Галапагоси не є пріоритетом. Проте не всі вірять у його слова.
Референдум відбувається на фоні зростаючої напруги в країні. Протести почались через скасування субсидій на паливо та підвищення цін на дизель на більше ніж 50%. За даними правозахисників, під час протестів загинули дві особи, а більше 400 були поранені. Протестувальники припинили акції після того, як Нобоа пригрозив застосуванням військових сил.
«Невідомо, чи дійсно буде побудована військова база на Галапагосах», — зазначає Агустін Гріхальва Хіменес, колишній суддя Конституційного суду. «Ми не знаємо, чи можна вірити президенту», — додає він.
Альберто Акоста, президент Установчих зборів 2007–2008 років, який активно працював над розробкою чинної конституції, зазначив, що «військова база США не допоможе в боротьбі з наркотрафіком; це лише прикриття. США хочуть зміцнити свої геостратегічні позиції в регіоні, зокрема у зв’язку з конкуренцією з Китаєм». За його словами, групи, які підтримують скасування конституції 2008 року, в основному це олігархи, які не погоджувалися з її положеннями і ведуть кампанію з дезінформації.
Агустін Гріхальва Хіменес зауважив, що нова конституція поставить під сумнів важливі правові норми щодо прав природи і прав корінних народів, а заміна чинної конституції може призвести до серйозних наслідків для верховенства права та демократії.
Еквадор став першою країною, яка визнала права природи в конституційному порядку в 2008 році, надавши природі правосуб’єктність. Подібні заходи були прийняті в інших країнах, таких як Нова Зеландія та Болівія, а також в окремих субнаціональних урядах, зокрема в Пенсільванії та Індії.
«Якщо Еквадор відмовиться від захисту прав природи, це стане серйозним кроком назад, особливо в момент, коли багато юрисдикцій рухаються до посилення екологічних гарантій», — зазначила Марія Антонія Тігре, директорка Центру Сабіна з питань зміни клімату.
Корінні, екологічні та правозахисні групи в Еквадорі стривожені можливими наслідками голосування за зміни. «Ми втрачаємо права природи, а також не буде жодних консультацій щодо нових законодавчих змін», — заявив Яку Сача Перес, президент організації Андської координації корінних народів.
Перес висловив занепокоєння щодо нової конституції, яку підтримує уряд Нобоа, і підкреслив, що «цей уряд нечутливий до проблем природи та екології», додаючи, що вони намагаються усунути права, які їм заважають.
Залишити коментар