Пентагон розпочав розробку нової системи для моніторингу космічних апаратів у навколомісячному просторі в умовах посилення космічної конкуренції з Китаєм.
Військові США приступили до створення нових засобів відстеження об’єктів у навколомісячному просторі через збільшення активності різних країн у цьому регіоні. Це необхідно для контролю за потенційними загрозами. Агентство DARPA оголосило тендер на розробку нових методів обробки оптичних сигналів, спрямованих на постійне виявлення і відстеження об’єктів у цьому просторі. Навколомісячний простір — це величезний регіон, на який впливають гравітаційні сили Землі і Місяця.
Більшість наявних систем спостереження створювались для спостереження за супутниками та космічними апаратами на орбітах від низької до геостаціонарної. Однак у США існує прогалина в можливостях виявлення і відстеження об’єктів на значно більших відстанях, особливо поблизу Місяця.
З ростом комерційної, урядової та військової діяльності в цьому регіоні, в тому числі з боку США та Китаю, уряд США визнає необхідність покращити можливості спостереження за об’єктами, що перебувають або рухаються через навколомісячний простір. Програма DARPA, відома як Track at Big Distances with Track-Before-Detect, має на меті вдосконалити раннє попередження для агентств, які займаються виявленням потенційних загроз та об’єктів з навколомісячного простору.
У документації не розкриваються конкретні загрози, однак тендер був оголошений у часи зростаючої геополітичної напруги в гонці за досягнення Місяця, де США та Китай прагнуть стати першими, хто висадить людей на супутнику Землі в XXI столітті.
Програма TBD2 націлена на створення програмних алгоритмів, які можуть бути інтегровані з комерційно доступними оптичними датчиками на борту космічних апаратів. Виявлені сигнали повинні оброблятись на борту апарата, забезпечуючи можливість відстеження об’єктів, розмір яких досягає 10−20 см, на відстанях від 200 до 400 тисяч км протягом кількох годин.
У рамках тендеру DARPA передбачено два варіанти конструкцій корисного навантаження, що поєднують оптичні датчики з бортовим комп’ютером. Один із них призначений для використання на точці Лагранжа 1, а інший — для розміщення поза геостаціонарною орбітою або на навколомісячних орбітах. Точка Лагранжа 1 Сонце-Земля знаходиться на відстані 1,5 мільйона км від Землі, де гравітаційні сили Землі та Сонця рівні, що дозволяє апаратам залишатись у стабільному положенні з мінімальними витратами енергії.
Також існують точки Лагранжа між Землею і Місяцем. Розміщення апаратів в цих точках або за їх межами дозволить відстежувати об’єкти, що рухаються по коридору Земля-Місяць, забезпечуючи виявлення об’єктів розміру від 10 до 20 см на відстанях від 200 до 400 тисяч км.
TBD2 не є єдиною програмою США для поліпшення спостереження за навколомісячним простором. Космічні сили США та Дослідницька лабораторія ВПС тестують нові двигунні технології для розробки апаратів, що забезпечать постійну обізнаність про ситуацію в навколомісячному просторі.
Зусилля щодо покращення відстеження об’єктів біля Місяця продовжуються на фоні того, як керівники космічних агентств США та законодавці наголошують на важливості термінового повернення американських прапорів і слідів на поверхні Місяця. Зусилля США і Китаю в цій новій космічній гонці можуть визначити майбутнє контролю над місячними ресурсами, що має велике значення для економіки та безпеки країни.
Китай заявляє, що висадить астронавтів на Місяці до 2030 року, в той час як NASA планує повернення астронавтів на Місяць до середини 2027 року в рамках місії Artemis 3, хоча програма дослідження Місяця стикається з затримками та невдачами в розробці ракети і посадкового модуля.
Залишити коментар