Команда дослідників зі Стенфордського університету вперше у світі змогла створити в лабораторії синтетичну нейронну схему, яка імітує передачу больових імпульсів від шкіри до кори головного мозку. Розробка відкриває нові горизонти для дослідження хронічного болю та створення безпечніших знеболювальних препаратів.
Проєктом керував професор Серджіу Пашка, відомий як автор концепції асемблоїдів — складних клітинних структур, що поєднують кілька органоїдів. Для створення нової системи вчені використали людські стовбурові клітини, отримані зі зразків шкіри, та виростили з них чотири різні типи органоїдів нервової тканини, зокрема сенсорні нейрони й клітини кори мозку.
Через приблизно 100 днів культивування ці органоїди злилися в єдиний асемблоїд завдовжки 1 см, що складався з близько 4 мільйонів клітин. Вчені зафіксували синхронізовану електричну активність між усіма сегментами, що підтвердило функціональну цілісність моделі.
Щоб перевірити реакцію системи, дослідники застосували капсаїцин — активну речовину, яка викликає печіння в перці чилі. Як результат, у моделі виникли імпульси, які миттєво поширились від “шкіри” до “мозку”, імітуючи реальну передачу больового сигналу в людському тілі.
Попри це, Серджіу Пашка наголосив, що система не “відчуває” біль у повному сенсі — вона лише відтворює фізіологічний шлях передачі імпульсу, не охоплюючи емоційний компонент відчуття болю. Проте такий прорив може стати повноцінною альтернативою тваринним моделям у фармакологічних дослідженнях і пришвидшити створення неопіоїдних анальгетиків, які не викликають залежності.
Стенфордський університет вже подав заявку на патентування цієї технології. Рішення щодо її комерційного використання поки що не ухвалено. Повні результати дослідження були опубліковані в журналі Nature.
Залишити коментар