Останні наукові роботи свідчать, що рослини певним чином реагують на звуки довкілля, хоча питання про те, чи варто спеціально вмикати їм музику, залишається значно складнішим, ніж здається.
Інтерес до цієї теми знову зріс, адже розмови про «музику для рослин», популярні ще у 1960-х роках, активно повертаються в інтернет. Попри поширені дискусії, дослідники наголошують: рослини не мають органів слуху та мозку, тому не можуть сприймати мелодії так само, як люди. Водночас сучасні експерименти показують, що вони здатні виявляти певні вібрації та змінювати поведінку, реагуючи на отримані сигнали.
Одним із прикладів є резуховидка Таля, яка під впливом звуків гусениць, що поїдають листя, почала продукувати більшу кількість токсичних речовин, задіяних у захисті. Цікаво, що рослина розрізняла вібрації справжньої загрози та схожі за частотою коливання, спричинені вітром або рухом комах, і активувала оборонні механізми лише за потреби.
Реакцію рослин на інші типи звукових сигналів теж зафіксовано. Для ряду квітів, включно з томатами, чорницями та ківі, запилення відбувається тільки після впливу характерного дзижчання відповідних видів бджіл. Під час експериментів нектар енотери ставав солодшим уже через три хвилини після відтворення звуку бджоли, що летить. Також у роботах описували, що горох здатний спрямовувати ріст кореневої системи у напрямку шуму проточної води.
Проте результати, отримані в дослідженнях, які порівнювали ріст рослин під впливом саме музичних творів, були непослідовними. Наприклад, деякі композиції асоціювалися з кращим розвитком салату, але на люцерну не справляли жодного впливу.
Коли ж ідеться про шум, дані виявилися іншими. Рослини шавлії та чорнобривців, які щодня перебували під впливом дорожнього шуму протягом 16 годин, показали гірші показники росту. Чи заважає такий фоновий звук вчасно реагувати на сигнали довкілля, дослідникам поки невідомо.
Ботанік і науковий автор Джеймс Вонг, який спеціалізується на продовольчих культурах і питаннях довкілля, підкреслює важливу деталь. За його словами, останні відкриття підтверджують здатність рослин реагувати на звукові вібрації, однак наразі бракує чітких даних щодо того, які саме параметри – частота, гучність чи тривалість – можуть забезпечити передбачуваний результат.
Тому, наголошує він, постійно вмикати рослинам музику не варто, адже жодних доказів ефективності такого підходу немає. Вонг, який проходив навчання в Королівських ботанічних садах К’ю, утримує у своїй невеликій квартирі понад 500 кімнатних рослин.
Проведені експерименти демонструють, що здатність розпізнавати й аналізувати вібрації допомагає рослинам адаптуватися та захищатися у природному середовищі. Вони відрізняють корисні звуки від небезпечних і реагують на них відповідно. Водночас застосування цих знань для догляду за кімнатними культурами потребує додаткових досліджень. На даний момент бракує підтверджених даних, які дозволили б радити конкретні музичні твори для стимулювання росту домашніх рослин.
Залишити коментар