У новому науковому дослідженні йдеться про те, що зростання температури та зміни клімату роблять пластикове забруднення рухомішим, довговічнішим і загрозливішим як для екосистем, так і для здоров’я людей.
Проблема мікропластику, який уже накопичується у довкіллі, стає гострішою через екстремальні погодні явища, що виникають унаслідок глобального потепління. Автори роботи попереджають, що пластик у таких умовах перетворюється на ще небезпечніший забруднювач і вимагає термінових рішень.
Хоча зазвичай пластик розглядають у контексті його внеску в кліматичну кризу, коли понад 98 відсотків продукції створюється з викопного палива та супроводжується викидами на кожній стадії життєвого циклу, значно менше уваги приділяється тому, як саме зміна клімату погіршує масштаби забруднення та розширює його поширення.
Проаналізувавши сотні наявних праць, група вчених встановила, що зміна клімату посилює вплив пластику на водні об’єкти, ґрунти, атмосферу і диких тварин. Висновки опубліковано у виданні Frontiers in Science.
Провідний автор, професор Імперського коледжу Лондона Френк Келлі, наголосив, що кризи пластику та клімату взаємопов’язані і поглиблюють одна одну.
Механізми цього впливу різні. Вища температура, зростання вологості та сонячне випромінювання руйнують пластик, роблячи його ламким, що прискорює поділ на дрібні частинки. За спостереженнями авторів, під час екстремальної спеки підвищення температури на 10 градусів Цельсія може подвоїти темпи деградації.
Екстремальні погодні явища на кшталт повеней, буревіїв і штормів також збільшують швидкість руйнування пластикових виробів, переміщують їх і сприяють ширшому розповсюдженню. Наприклад, тайфуни в Гонконгу, як свідчать нещодавні дані, призвели до зростання концентрації мікропластику в пляжних відкладеннях майже у 40 разів.
Повені здатні викликати появу так званих «пластикових каменів», які утворюються тоді, коли уламки пластику з’єднуються зі справжнім камінням, формуючи структури, що стають джерелом подальшого утворення мікрочасток.
Лісові пожежі, посилені високими температурами та тривалою відсутністю опадів, руйнують будівлі, інфраструктуру й транспорт, викидаючи разом із димом мікропластик та токсичні речовини в атмосферу.
Дослідники підкреслюють, що у довкіллі вже перебуває значна кількість мікропластику. Морський лід може накопичувати ці частинки, однак зі зростанням температур та таненням льодового покриву він перетворюється на джерело забруднення океанів.
Ще одним наслідком кліматичних змін є те, що пластик стає токсичнішим. Мікропластик здатний переносити пестициди та стійкі хімічні речовини, які важко руйнуються у природі. Підвищені температури, відповідно до висновків учених, збільшують здатність пластику поглинати і вивільняти такі забруднювачі, а також сприяють активнішому вимиванню хімікатів із самого матеріалу.
Поєднання обох криз – зміни клімату та пластикового забруднення – особливо сильно вражає морських мешканців. Вивчення коралів, мідій, риб, морських їжаків та морських равликів показало, що мікропластик знижує їхню стійкість до підвищеної температури води й закислення океану, спричинених глобальним потеплінням.
Організми, які харчуються фільтрацією, зокрема мідії, накопичують мікропластик і передають його хижим видам, що піднімає забруднення вище по харчовому ланцюгу. Співавтор дослідження, професор екології Імперського коледжу Лондона Гай Вудворд, звернув увагу, що особливу вразливість можуть мати вершинові хижаки, зокрема косатки.
У роботі запропоновано низку шляхів виходу з ситуації: зменшення споживання пластику, ширше повторне використання, переробка, а також зміни у дизайні продукції та усунення зайвих одноразових виробів. Найефективнішим результатом могла б стати глобальна юридично зобов’язувальна угода, спрямована на припинення забруднення. Однак багаторічні перемовини не дали результату через різкі розбіжності між країнами щодо впровадження обмежень на виробництво пластику.
Потреба в рішеннях стає дедалі нагальнішою, адже ситуація погіршується. Між 1950 та 2023 роками глобальний щорічний випуск пластику збільшився у 200 разів і, згідно з прогнозами, продовжить зростати.
«Нам потрібно діяти зараз, оскільки пластик, викинутий сьогодні, загрожує майбутнім глобальним порушенням екосистем», – заявила авторка дослідження, доцентка Імперського коледжу Лондона Стефані Райт.
Залишити коментар