Довгий час вважалося, що суворі гірські райони південної Грузії були лише глухою периферією стародавнього світу, проте останні знахідки археологів повністю спростовують цю тезу. Вісім років інтенсивних розкопок на плато Джавахеті відкрили вченим двері до таємниць культури, яка процвітала тут протягом багатьох століть. Тепер цей край бачиться не пусткою, а осередком активного суспільного життя.
Масштаб виконаної роботи вражає: починаючи з 2017 року, дослідники ідентифікували 168 об’єктів, що охоплюють величезний часовий проміжок від епохи бронзи до пізнього Середньовіччя.
Арсенал знахідок та методи дослідження
Для пошуку прихованих під землею поселень археологи застосовували передові технології – цифрове картування та дистанційне зондування. Це дозволило з високою точністю відтворити структуру стародавніх ландшафтів. Серед виявлених споруд виділяються:
- могутні кам’яні фортеці;
- розгалужені стародавні поселення;
- великі могильники та господарські комплекси.
Особливу увагу вчених привернув об’єкт Барелеті Нацаргора. Цей високий пагорб, вкритий нашаруваннями золи та каменю, свідчить про те, що люди поверталися сюди тисячоліттями. Постійне оновлення жител та укріплень на одному місці підкреслює особливий сакральний або стратегічний статус цієї локації.
У ході розкопок було знайдено бронзовий диск, прикрашений сонячним орнаментом. Такі артефакти є характерними для півдня Грузії та зазвичай асоціюються з давніми поховальними ритуалами.
Ще одна важлива знахідка чекала на дослідників у фортеці Мегрекі. Там виявили унікальні розписні пластини з глини, які могли бути частиною культових обрядів або вказували на приналежність їхніх власників до привілейованих верств тогочасного суспільства.
Отримані дані дозволяють фахівцям стверджувати: високогір’я було зоною безперервного руху, де відбувався активний культурний обмін та розвивалися складні символічні традиції.
Новий погляд на історичну роль регіону
Ці відкриття змушують істориків переглянути роль Південного Кавказу в давнину. Місцеві громади не просто виживали в горах – вони створювали стійку систему розселення, зводили складні оборонні споруди та підтримували зв’язки з іншими територіями.
Джавахеті постає перед нами як повноцінний культурний ландшафт, що мав власну унікальну історію та розвинені звичаї, а не був ізольованим куточком цивілізації.
Перспективи подальших наукових робіт
Археологічний проєкт Samtskhe-Javakheti, результати якого опублікував журнал Antiquity у 2026 році, допомагає заповнити критичні прогалини в хронології регіону. Це місток між бронзовою добою та пізнішими історичними періодами.
Зараз науковці готуються до проведення радіовуглецевого аналізу знайдених матеріалів. Це дослідження дозволить встановити точні дати функціонування кожної споруди та зрозуміти динаміку розвитку цієї загадкової культури.
Залишити коментар