Міжнародна дослідницька команда встановила факти системного шахрайства у сфері математичних публікацій, пов’язані з комерційними показниками, які дедалі частіше визначають оцінку наукових робіт. Ініціативу очолила професорка математики Марбурзького університету Ілка Агрікола, яка разом з колегами діяла від імені Німецького математичного товариства та Міжнародного математичного союзу.
Спершу результати оприлюднили на arXiv як препринт, а детальніше про них розповіли у Notices of the American Mathematical Society. Саме ці публікації викликали тривогу в математичній спільноті, адже у висновках дослідження йдеться про багаторічну узгоджену діяльність, спрямовану на спотворення наукової картини. Матеріал також містить низку пропозицій, що мають покращити процедури публікації математичних робіт.
Оцінювання академічного доробку нині значною мірою залежить від комерційних метрик, серед яких кількість статей, число цитувань або імпакт-фактор видань. Такі параметри формують приватні компанії, застосовуючи непрозорі методики без реального контролю з боку науковців, а потім продають ці дані для просування власних ресурсів. Часом окремі організації заробляють на тому, що допомагають авторам та установам штучно впливати на ці показники.
Стимули для таких маніпуляцій очевидні: високі позиції університетів у рейтингах забезпечують більше фінансування, зростання вартості навчання та активніший інтерес іноземних студентів. У підсумку виникає масив формальних публікацій, мета яких – покращення метрик, а не розвиток математичної науки. Частину таких робіт не читають, у багатьох є помилки або відсутній науковий зміст.
У дослідженні наведені й конкретні приклади. У 2019 році Clarivate Inc., один із провідних постачальників даних про цитування, заявила, що найбільша кількість математиків світового рівня працює в університеті на Тайвані, хоча в ньому навіть немає математичних програм. Водночас мегажурнали, що приймають майже будь-які статті за умови оплати, видають більше матеріалів за рік, ніж усі авторитетні математичні видання разом. Часто за такими публікаціями стоять анонімні посередники, які продають штучні метрики – від готових текстів до купівлі цитувань.
«Фальшива наука не просто дратує, вона становить небезпеку для науки та суспільства», наголошує генеральний секретар Міжнародного математичного союзу професор Крістоф Зоргер. «Тому що ви не знаєте, що є достовірним, а що ні. Цілеспрямована дезінформація підриває довіру до науки, а також ускладнює нам, математикам, визначення, які результати можна використовувати як основу для подальших досліджень».
Президент Німецького математичного товариства професор Юрг Крамер, оцінюючи рекомендації, зазначив, що вони мають стати спільним сигналом для впровадження необхідних змін у системі.
Автори дослідження закликають переглянути підходи до оцінювання наукової ефективності й зменшити залежність від комерційних індикаторів. На їхню думку, саме це допоможе зберегти довіру до математичної науки та не допустити подальшого поширення шахрайства.
Залишити коментар