Звичка заплющувати очі, щоб краще зосередитися на звуках, може бути помилковою, коли йдеться про галасливі місця. Всупереч популярному міфу, такий крок не загострює слух, а навпаки – створює додаткові перешкоди для сприйняття інформації. Це підтвердили науковці з Шанхайського університету Цзяо Тун у своєму новому дослідженні, результати якого опублікувало видання Science alert.
До експерименту залучили 25 добровольців, перед якими поставили непросте завдання: ідентифікувати конкретні звукові сигнали на фоні постійного шуму потужністю 70 децибелів. Учасники мали розпізнати такі звуки:
- ритмічний удар барабана;
- спів жайворонка;
- плескіт весла по воді;
- характерне клацання клавіатури;
- гуркотіння поїзда.
Випробування проводилися у різних форматах: з відкритими очима (коли люди дивилися на порожній екран або тематичні зображення та відео) та з повністю заплющеними. Дані виявилися красномовними: коли піддослідні нічого не бачили, їм ставало значно важче виокремити потрібний звук із шуму. У таких випадках гучність сигналу доводилося піднімати в середньому на 1,32 децибела, щоб людина могла його зафіксувати.
Натомість візуальна опора працювала як підсилювач. Якщо доброволець дивився на нерухому картинку, поріг розпізнавання знижувався на 1,6 децибела. Найкращий результат показав перегляд відеороликів, пов’язаних із джерелом звуку, – у цьому сценарії чутливість зростала на цілих 2,98 децибела.
Заплющування очей, всупереч поширеній думці, погіршує здатність виявляти звуки. Водночас перегляд відео, яке відповідає звуку, значно підвищує чутливість слуху.
Таку тезу озвучив Ю Хуан, один із авторів наукової роботи. Під час тестів дослідники фіксували активність мозку за допомогою ЕЕГ, що дозволило зазирнути в корінь проблеми. Виявилося, що у темряві мозок вмикає режим інтенсивної фільтрації, через що “під ніж” потрапляє не лише фоновий гул, а й корисний сигнал.
Нейробіологи пояснюють це так: у складному акустичному середовищі мозку необхідно чітко розділяти пріоритети. Коли очі заплющені, виникає надмірна внутрішня концентрація, яка провокує механізм відсікання зовнішніх подразників. У той же час зорові образи допомагають нервовій системі краще орієнтуватися і швидше знаходити потрібну звукову хвилю.
Зараз вчені готують наступний етап роботи. Вони хочуть з’ясувати, чи не заплутається мозок, якщо візуальний ряд не відповідатиме аудіосигналу – наприклад, якщо під час співу птаха показувати гру на барабанах.
Важливо зауважити, що це відкриття стосується саме шумних умов. В абсолютній тиші заплющені очі все ще можуть допомагати фокусуватися, проте в реаліях сучасного світу ми майже завжди перебуваємо у просторі, насиченому звуковим фоном.







Залишити коментар