Зовнішнього виміру часу може взагалі не існувати в масштабах космосу. Нові докази цього отримали вчені з Бірмінгемського університету (Велика Британія).
Лабораторна копія Великого вибуху
Британські дослідники під керівництвом професора Джованні Баронтіні провели унікальний квантовий експеримент. Вони ізолювали у спеціальній системі хмару з 24 тисяч надхолодних атомів. Їх охолодили майже до абсолютного нуля. За допомогою лазерів частки розділили на дві умовні зони – видиму «світлу» та приховану «темну».
Це дозволило змоделювати космічні процеси. Під час спостережень «світла» ділянка то стискалася, то розширювалася. Процес нагадував циклічну модель розвитку космосу від Великого вибуху до Великого сжаття.
Атоми рухалися самі. Фізикам вдалося повністю відтворити хронологію внутрішніх подій системи без використання жодних сторонніх приладів вимірювання часу. Хід подій залежав лише від еволюції квантової системи.
Зв’язок часу з термодинамічним безладом
Час зупинявся. Експериментатори з’ясували, що внутрішнє відчуття часу в моделі залежало виключно від коливань рівня ентропії. Тобто міри хаосу при розподілі атомів. Поки частки переміщалися між зонами, квантовий час системи рухався вперед, а з припиненням руху часток він завмирав.
«У багатьох концепціях, зокрема в теоріях квантової гравітації, час не вважають фундаментальною вбудованою властивістю», – пояснює Баронтіні. За його словами, хоча закони фізики симетричні, у реальності час тече лише вперед. Цей експеримент уперше контрольовано довів, що час визначається внутрішніми змінами об’єкта, а не зовнішнім цоканням годинника, додає фізик.
Як повідомляє ScienceDaily, створена платформа є перспективною. На думку авторів роботи, вона допоможе детально вивчати чорні діри, еволюцію раннього Всесвіту та процеси Великого вибуху безпосередньо в лабораторії.
Залишити коментар