Звичайний паперовий чек, який роками лежить у гаманці, може бути небезпечнішим, ніж здається. Вчені розробили екологічну альтернативу термопаперу, здатну витіснити токсичні касові чеки з бісфенолом А.
Протягом десятиліть індустрія термопаперу, ринок якої оцінюється приблизно у два мільярди доларів, використовувала хімічні сполуки на основі бісфенолу А. Ця речовина імітує естроген і втручається у роботу гормональної системи людини. Саме з нею пов’язують ризики репродуктивних порушень, онкологічних захворювань та ожиріння.
Попри суворі обмеження в Європейському Союзі, виробники часто замінювали бісфенол А на бісфенол S. Однак токсикологічні дослідження показали, що ця «альтернатива» має дуже схожі властивості та не вирішує проблему безпеки.
Новий підхід запропонували дослідники, які створили термопапір на основі очищеного лігніну з деревини та цукрових похідних. Результатом став чек, який чітко друкується і при цьому не становить загрози для гормональної системи людини.
На відміну від звичайного паперу, термопапір має спеціальне покриття з барвником і проявником кольору. Під дією тепла вони реагують між собою і створюють чорне зображення. Завданням науковців було знайти проявник, який був би достатньо активним для друку, але не токсичним і стабільним у зберіганні.
Ключем до рішення став лігнін – міцний полімер, що забезпечує жорсткість деревини. Зазвичай його вважають маловартісним побічним продуктом паперової промисловості через темний колір. Проте команда дослідників розробила метод послідовного фракціонування з використанням альдегідів, який дозволив отримати світлий, бежевий лігнін, придатний для друку.
Важливу роль відіграла і заміна сенсибілізатора – компонента, який допомагає барвнику і проявнику змішуватися під час нагрівання. Традиційні сенсибілізатори можуть шкодити довкіллю, тому вчені використали молекулу на основі цукру – діформілксилозу.
У поєднанні з лігніновим проявником вона утворила повністю біологічне покриття. Команда змогла надрукувати логотипи та штрихкоди, які залишалися читабельними, а щільність кольору була співставною з папером на основі бісфенолу А.
Значення цієї розробки особливо помітне на тлі нинішніх даних про ризики. Один чек може містити до 35 міліграмів бісфенолу А, який здатен проникати в організм через шкіру. Вплив різко зростає після використання дезінфікувальних засобів для рук.
Лігнінові полімери, на відміну від цього, мають великі молекули, що майже не проходять крізь шкірний бар’єр. Під час тестів їхня естрогенна активність виявилася у сотні або навіть тисячі разів нижчою, ніж у бісфенолу А.
Окремим аргументом стала економіка. Лігнін є дешевою та доступною сировиною. За попередніми оцінками, його вартість може становити від 60 до 94 центів за кілограм, що дешевше за бісфенол А та бісфенол S, які продаються за 1,5–2 долари. Така різниця дозволяє покрити витрати на додаткову обробку.
Попри те, що шлях від лабораторії до масового виробництва займе час, дослідники вважають: дні токсичного термопаперу можуть бути пораховані. І наступного разу чек у гаманці, ймовірно, буде не лише зручним, а й безпечним.
Залишити коментар