Нове дослідження за участі обсерваторії ALMA показало, що третій міжзоряний об’єкт сонячної системи, комета 3I/ATLAS, має надзвичайно високі концентрації метанолу та ціаністого водню. За насиченістю цими речовинами вона поступається лише кометі C/2016 R2 (PanSTARRS), яка також вирізняється аномальним хімічним складом.
Спостереження проведено за допомогою компактної решітки Атакамського великого міліметрового та субміліметрового телескопа ALMA під керівництвом Натана Рота. Виявлення метанолу відбулося 28 серпня, 18 і 22 вересня, а також 1 жовтня 2025 року, тоді як ціаністий водень фіксували 12 і 15 вересня. Дослідники відзначили, що зростання продукції метанолу з серпня до жовтня було особливо різким біля внутрішньої межі області сублімації води, приблизно за 2 астрономічні одиниці від Сонця.
Порівняння з іншими кометами, які вивчалися на радіохвилях, показало надзвичайно високі співвідношення метанолу до ціаністого водню для 3I/ATLAS. 12 вересня воно становило 124 плюс 30 мінус 34, а 15 вересня – 79 плюс 11 мінус 14. Це одні з найбільш збагачених значень серед комет, поступаючись лише C/2016 R2 (PanSTARRS).
Водночас метанол не може бути остаточним підтвердженням ознак життя, оскільки, як підкреслюють Цзінчен Хуан, Сара Сігер, Януш Петковскі, Чжучан Чжан та Сукріт Ранджан у своїй статті 2022 року, він здатен утворюватися внаслідок небіологічних процесів. Автори прямо зазначили у назві роботи, опублікованої Американським астрономічним товариством, що метанол є слабким біосигнальним газом для атмосфери екзопланет.
У цій праці дослідники наголосили, що хоча життя на Землі виробляє великі обсяги метанолу, величезний потік, потрібний для його виявлення в атмосферах потенційно придатних для життя планет, майже недосяжний у біологічному сенсі. На їхню думку, такі обсяги означали б значну втрату органічного вуглецю, ключового для існування живих організмів.
Атакамський великий міліметровий та субміліметровий телескоп ALMA складається з 66 антен у пустелі Атакама на півночі Чилі. Він був створений Європейською південною обсерваторією, Національними інститутами природничих наук Японії та Національним науковим фондом США за участі Канади, Південної Кореї, Тайваню та Чилі як країни-господаря.
Перші результати ALMA щодо дослідження комет були оприлюднені 11 серпня 2014 року. Тоді обсерваторія представила дані про розподіл ціаністого водню, ізоціаністого водню, формальдегіду та пилу в комах C/2012 F6 (Lemmon) і C/2012 S1 (ISON). Надалі телескоп зафіксував фосфін в атмосфері Венери, який може бути пов’язаний з наявністю живих організмів, хоча результати цього дослідження 2020 року досі очікують незалежного підтвердження.
Виявлення високих концентрацій метанолу та ціаністого водню в міжзоряній кометі 3I/ATLAS розширює перелік її унікальних характеристик. Автори зазначили, що такі спостереження допомагають точніше оцінити хімічний склад об’єктів, які проникають у сонячну систему з міжзоряного простору, та порівняти їх з кометами внутрішнього походження.
Залишити коментар