Дипломатичні зусилля Сполучених Штатів та Ірану вийшли на фінішну пряму – сторони максимально наблизилися до підписання рамкової угоди, що має зупинити війну. Наразі ключовим завданням переговорних груп є подолання фінальних розбіжностей. Усі зусилля спрямовані на те, щоб встигнути зафіксувати домовленості до 21 квітня, коли офіційно спливає термін чинного перемир’я.
Видання Axios, посилаючись на джерела в американському істеблішменті, зазначає, що процес відбувається за активного посередництва Пакистану, Єгипту та Туреччини.
Важливим етапом став візит пакистанської делегації до Тегерана, який відбувся у середу. Очолив місію начальник армії фельдмаршал Асім Мунір, який провів серію зустрічей з іранським керівництвом.
Паралельно з цим команда Дональда Трампа працює у дистанційному режимі. Віцепрезидент Венс, спецпосланець Стів Віткофф та радник Джаред Кушнер у вівторок проводили інтенсивні телефонні консультації. Вони обмінювалися конкретними пропозиціями як безпосередньо з представниками Ірану, так і через залучених посередників.
«Діалог триває з усіма сторонами, ми перебуваємо на порозі укладання угоди», – ділиться оптимізмом один із посадовців США.
Цю інформацію підтвердив і інший представник американської адміністрації, наголосивши на суттєвому прогресі, досягнутому під час вівторкових раундів перемовин.
«Наше бажання знайти компроміс є взаємним. Певна частина іранського уряду також налаштована на результат. Проблема лише в тому, щоб консолідувати позицію всього керівництва в Тегерані», – пояснив третій американський чиновник.
Найближчим часом очікується вирішальний раунд очних переговорів. Хоча точна дата ще не визначена, джерела вказують, що зустріч має відбутися до завершення режиму припинення вогню.
Логіка процесу передбачає, що у разі успіху з рамковим документом дію перемир’я буде продовжено. Це необхідно для детального опрацювання великої всеохоплюючої угоди.
«Попереду складна робота над деталями – такі питання не вирішуються за кілька днів», – застерігає один із учасників процесу.
Незважаючи на активну фазу обговорень, офіційний Вашингтон поки не підтвердив юридичну згоду на пролонгацію припинення вогню. Контакти між країнами щодо цього питання тривають безперервно.
Економічні важелі впливу на позицію Тегерана
В Білому домі переконані, що іранську сторону стимулює до поступок критична ситуація в економіці. Військово-морська блокада, запроваджена Трампом, фактично паралізувала експорт енергоносіїв, заганяючи країну у глибоку кризу.
«В Ірану немає грошей. Вони банкрути. Ми це знаємо. І вони знають, що ми це знаємо», – констатує американський чиновник.
Для розуміння масштабів: щоденний експорт нафти в 1,5 мільйона барелів приносить Ірану близько 140 мільйонів доларів прибутку.
За словами Міада Малекі з Фонду захисту демократій, блокада здатна миттєво обнулити ці надходження. Це стане фатальним ударом для бюджету країни.
Особливу вразливість становить острів Харг, де видобувають 90% іранської нафти. Через віддаленість від Ормузької протоки на понад 600 кілометрів, його легко ізолювати від зовнішніх ринків.
«Вторгнення не є обов’язковим. Ми маємо можливість просто “задушити” цей видобувний центр», – коментує представник адміністрації США.
Наслідки повної зупинки експорту будуть катастрофічними: якщо сховища переповняться, Ірану доведеться консервувати свердловини. Це загрожує довготривалими руйнівними наслідками для всієї енергетичної галузі.
У Вашингтоні підсумовують, що припинення видобутку нафти країною, яка завжди була лідером галузі, стане потужним сигналом для світу. Ситуація в такому разі може стати навіть критичнішою, ніж криза у Венесуелі.
Залишити коментар