Російський безпілотник протаранив житлову багатоповерхівку у Румунії, оголивши критичні прогалини протиповітряної оборони на східних рубежах НАТО та поставивши під сумнів спроможність блоку відбивати сучасні повітряні атаки Кремля.
Такі дані оприлюднило видання Bloomberg.
Ця подія підтвердила, що вторгнення дронів РФ у простір Євросоюзу та Альянсу перетворилися на повсякденну реальність, яка фіксується на всьому просторі від Чорного моря до Фінляндії, проте адекватної відсічі цій новій загрозі європейці досі не знайшли.
Східний кордон Альянсу опинився під ударом
Екс-заступник генсека НАТО Мірча Джоане після надзвичайної події гостро розкритикував слабку готовність Румунії та інших союзників протидіяти подібним викликам.
Він відзначив хронічний дефіцит новітніх комплексів виявлення та нейтралізації безпілотників у прикордонних країнах, які так і не зуміли повноцінно засвоїти уроки української війни.
З початку повномасштабної агресії РФ проти України у 2022 році румунська сторона зафіксувала вже 47 фактів порушення свого простору дронами, а аналогічні інциденти регулярно переживали Польща, Фінляндія, Латвія, Литва та Естонія.
Минулого року Варшава навіть ініціювала скликання консультацій за 4-ю статтею договору НАТО, коли над її територією виявили та ліквідували російські БпЛА.
Чому класичні засоби протидії безсилі
Журналісти Bloomberg наголошують, що сучасні ударні апарати переважно рухаються на наднизьких висотах, через що їх важко зафіксувати звичайними радіолокаційними станціями.
До того ж піднімати дорогі винищувачі чи витрачати дефіцитні зенітні ракети на перехоплення копійчаних БпЛА економічно недоцільно, і це ставить лідерів НАТО перед серйозною фінансовою дилемою.
Військові аналітики зауважують, що темпи еволюції дронів суттєво випереджають процеси модернізації ППО, а тривала бюрократія під час закупівель призводить до застарівання техніки ще до її бойового розгортання.
Керівниця Чорноморської програми Інституту Близького Сходу у Вашингтоні Юлія Джоя переконана, що постійні прориви російських безпілотників підривають віру європейців у колективну безпеку Альянсу.
Налякана Європа терміново готує заходи протидії
Через стрімке зростання ризиків держави на сході НАТО почали форсовано розробляти нові оборонні архітектури протидії безпілотній авіації.
Бухарест намагається прискорити імпорт спеціальних снарядів та антидронового обладнання через європейську програму SAFE, а США вже надали румунам комплекс Merops, який, щоправда, досі не інтегрований у загальну систему захисту.
Рига планує створити мобільні вогневі перехоплювачі вздовж своїх рубежів, тоді як у Вільнюсі та Таллінні змінюють закони, дозволяючи операторам стратегічних об’єктів самостійно глушити або знищувати небезпечні апарати.
У Польщі заявили про намір розгорнути найліпшу комплексну систему захисту від БпЛА в Європі, а весь регіон масово скуповує акустичні сенсори, радари, радіочастотні шукачі, дрони-мисливці та дешеві ракети ближнього радіуса дії.
Загроза масштабного повітряного терору зростає
Особливу тривогу аналітиків викликає безпека Фінляндії. Країна має найдовшу спільну межу з Російською Федерацією серед усіх членів ЄС – майже 1300 кілометрів.
Держсекретар фінського МВС Матті Сарасмаа констатував, що затягування бойових дій в Україні неминуче провокуватиме Кремль до більш зухвалих провокацій безпілотниками біля кордонів НАТО.
Джерела Bloomberg резюмують: навіть після чотирьох років великої війни Росії проти України європейські столиці все ще не здатні побудувати надійний щит від масованих нальотів сучасних дронів.
Вночі 29 травня російський літальний апарат пробив стіну 10-поверхового будинку в румунському Галаці, внаслідок чого отримали поранення двоє осіб, а 70 мешканців були терміново евакуйовані. Міністерство оборони Румунії офіційно підтвердило російське походження цього БпЛА.
Після першої години ночі на перехоплення цілі вилітали пара F-16 та військовий гелікоптер, проте армія так і не збила порушника, пояснивши це небажанням створювати ще більшу небезпеку для цивільних на землі.
Президент Румунії Нікушор Дан невідкладно провів переговори з генсеком НАТО Марком Рютте. Вони узгодили подальші кроки для посилення оборонного потенціалу всього східного флангу.
Залишити коментар