Від пасивного інструмента до співавтора: як ШІ трансформує фундаментальну науку

Ера, коли штучний інтелект лише структурував літературу або писав код, залишається в минулому. Національна лабораторія Лоуренса Берклі запускає три масштабні ініціативи, покликані перетворити нейромережі на активних партнерів, здатних приймати рішення безпосередньо під час наукових експериментів.

Ці розробки стали прямою відповіддю на «Місію Генезис» – стратегічний указ президента Дональда Трампа від 24 листопада. Міністерство енергетику США спрямувало фінансування на те, щоб за допомогою ШІ прискорити прогрес у критичних для держави сферах: від національної безпеки до біотехнологій. За словами Джонатана Картера із лабораторії Берклі, йдеться про фундаментальну зміну самої методології наукової праці.

Місія Генезис має на меті фундаментально змінити те, як вчені працюють зі штучним інтелектом, перетворивши його з пасивного інструменту на активного партнера у відкриттях.

Проєкти охоплюють три ключові вектори, кожен з яких здатен здійснити прорив у своїй галузі:

• модернізація прискорювачів частинок: інтеграція алгоритмів дозволить проєктувати ці складні машини значно швидше та проводити фізичні дослідження у 100 разів оперативніше, ніж це робить людина;
• уніфікація візуальних даних: створення системи для обробки зображень з рентгенівських та нейтронних приладів, що об’єднає ресурси багатьох національних лабораторій у єдину доступну базу;
• біотехнологічний стрибок: розробка моделей для збору та аналізу даних біологічних систем, що допоможе створити передові інструменти для видобутку корисних копалин та сільського господарства.

Експерти, зокрема Даніель Ратнер із лабораторії SLAC, вважають роботу з прискорювачами ідеальним полігоном. Це надскладні системи з високим рівнем автоматизації. Якщо ШІ впорається тут, наступним кроком стане його впровадження в управління атомними електростанціями та енергомережами – об’єктами, де ціна помилки є критично високою.

Таким чином, штучний інтелект виходить за межі кабінетів аналітиків і стає «мозком» великих інженерних систем, керуючи відкриттями в режимі реального часу.