На північному сході Ефіопії ожив вулкан Хайлі-Губбі, викинувши попіл до рівня авіатрас

У зоні Афар на території Ефіопії зафіксували різке відновлення активності щитового вулкана Хайлі-Губбі, який вважали неактивним з епохи останнього льодовикового періоду. Внаслідок цього утворився значний стовп попелу, що піднявся до висот, де проходять міжконтинентальні авіашляхи, а його сліди вже помітні над кількома сусідніми країнами.

Як зазначає IFLScience, вулкан розміщений у рідкісній тектонічній зоні, де сходяться Нубійська, Сомалійська та Аравійська плити. Саме на цій ділянці Східно-Африканської рифтової системи відбувається поступове розходження континентальної кори, що супроводжується частими проявами магматизму.

Попередній досвід регіону, де безперервно проявляє себе Ерта-Але з тривалим лавовим озером та де у 2005 році виверження Даббаху спричинило серію землетрусів і появу 500-метрової тріщини, дає підстави припускати масштабність поточного процесу. Разом з тим нинішня активність Хайлі-Губбі за первинними оцінками може бути інтенсивнішою за попередні події у рифтовій зоні.

Хайлі-Губбі входить до хребта Ерта-Але і лежить на відстані приблизно 15 км від постійно активного вулкана. На території навколо майже немає населення, через що оперативний збір інформації обмежений. Значну частину даних отримують за допомогою супутників, оскільки історичних відомостей про попередні епізоди активності не збереглося. Відомо лише, що окремі потоки лави сформувалися поверх відкладень віком близько 8200 років, але точні параметри тієї події залишаються невизначеними.

Тулузький консультативний центр із питань вулканічного попелу попередив авіацію про небезпеку, звернувши увагу на те, що висота попільного викиду у певні моменти сягала приблизно 15 км. Усередині хмари спостерігали рідкісні вулканічні блискавки. Крім того, зафіксували значні обсяги діоксиду сірки: повітряні потоки у верхніх шарах перенесли його на північний схід над акваторією Червоного моря, у той час як нижні рівні спрямували частину шлейфу на північний захід. Гіпотезу щодо можливого формування пірокластичного потоку на низьких висотах фахівці вже спростували.