Українське кіно, за словами акторки Анастасії Пустовіт, досі живе у паралельній реальності. На екранах – доглянуті, “відполіровані” жінки без слідів виснаження, тоді як справжнє життя в Україні під час війни виглядає зовсім інакше – з недосипами, стресом і фізичними змінами, які неможливо приховати.
Зірка серіалів “Перші ластівки”, “Тиха нава” та “БожеВільні” звернула увагу на те, що в індустрії бракує чесності у зображенні жіночого досвіду. І проблема, на її думку, не лише в сценаріях, а й у загальному стандарті зовнішності, який знову стає жорсткішим.
Повернення до жорстких стандартів худорлявості
Пустовіт вважає, що останні тенденції в індустрії краси та кіно знову підштовхують жінок до небезпечних рамок “ідеального” тіла. Вона прямо говорить про явище, яке помічає дедалі частіше.
“Ми бачимо цю повальну хвилю оземпікових жінок і знову повертається ця нездорова, дивна худоба”, – зазначила акторка в інтерв’ю “Суспільному”.
Цю думку вона озвучила під час розмови з журналісткою Єлизаветою Цареградською, де йшлося про стандарти зовнішності та те, як вони впливають на сприйняття жіночих образів у суспільстві.
Водночас акторка підкреслює: робота з тілом – це частина професії. Але лише тоді, коли вона не перетворюється на тиск або виснаження.
“Акторка, звісно, має слідкувати за своїм тілом, за своїм обличчям, бо це її інструмент. Звісно, цікава історія про схуднути або набрати заради ролі, тому що це змінює твоє тіло, його обриси, його можливості. Якщо це дійсно класний проект, якщо на це є час і можна нормально, адекватно це зробити, мені таке подобається”, – пояснила вона.

Війна як фактор, який кіно ігнорує
Найбільше Пустовіт турбує інше – відрив екранних образів від реальності, у якій живуть українські жінки під час повномасштабної війни. Цей розрив, на її думку, стає дедалі помітнішим.
Вона наголошує, що щоденний стрес, тривоги та недосип неминуче змінюють зовнішність і стан людини, але кіно майже не показує цього досвіду.
“Війна існує, і вона дуже сильно відображається на тілі. Ми намагаємося ходити в зал, займатися фізичним здоров’ям, здавати якісь аналізи, але так чи інакше через недосипи і стреси ми змінюємось. Ми повнішаємо, можливо, маємо не такий свіжий вигляд”, – сказала акторка.

Саме ця “невидимість реальності” у фільмах, за її словами, створює відчуття штучності всього, що відбувається на екрані. Глядач більше не впізнає себе.
“Якщо ми не робимо зіткнення з реальністю, якщо ми бачимо ідеальних жінок на екрані, які, власне, так само спали в бомбосховищі, так само переживають ці чотири роки війни, тоді мені видається це дивним. Мені би хотілось більше реальних персонажів”, – додала вона.

Пустовіт підкреслює, що не виступає проти догляду за собою чи професійних вимог до акторок. Йдеться не про відмову від краси, а про правду, яку глядач має бачити на екрані.
Окремо акторка вже раніше звертала увагу на різницю між українською та західною кіноіндустрією. Зокрема, вона говорила, що в міжнародних проєктах значно більше уваги приділяють психологічній безпеці артистів під час зйомок інтимних сцен, тоді як в Україні ця система ще формується і часто нагадує пострадянський підхід.
У підсумку її позиція зводиться до простого запиту – більше чесності. Без глянцю, який приховує втому, і без образів, що не мають нічого спільного з життям, у якому сьогодні живе країна.








Залишити коментар