У Брюсселі зростає напруга навколо питання, хто може стати спеціальним посланцем Європейського Союзу для можливих переговорів щодо війни Росії проти України. Попри десятки політичних консультацій, ЄС досі не наблизився до узгодженої кандидатури, і саме ця невизначеність дедалі більше стає головною проблемою процесу.
За даними Politico, у неформальному списку претендентів фігурують одразу кілька гучних імен – колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель, експрем’єр Італії Маріо Драгі та президент Фінляндії Александр Стубб. Кожен із них має власний політичний капітал і досвід міжнародних контактів, але жоден не виглядає беззаперечним вибором.
Окремо в дискусії розглядається і голова європейської дипломатії Кая Каллас. Її кандидатура виглядає логічною з інституційної точки зору, однак викликає суперечливі оцінки всередині самого ЄС.
Каллас раніше різко виступала проти будь-яких прямих переговорів із Москвою, але згодом допустила можливість призначення спеціального посланця. Вона також заявила, що міністри закордонних справ ЄС обговорять це питання наприкінці місяця. Минулого тижня політикиня навіть натякнула на власну роль, сказавши журналістам:
«Думаю, я зможу розпізнати пастки, які розставляє Росія»
Втім, дипломатичне середовище в Брюсселі сприйняло її перспективи обережно. Троє дипломатів ЄС застерегли, що жорстка позиція Каллас щодо Кремля може викликати різко негативну реакцію Володимира Путіна. Один із них підсумував ситуацію доволі прямо:
«На жаль, вона сама виключила себе з числа кандидатів на цю посаду»
Серед альтернативних фігур активно обговорюється Ангела Меркель. Її сильними сторонами називають багаторічний досвід контактів і з Володимиром Зеленським, і з Путіним. Водночас частина європейських політиків нагадує про попередні невдалі спроби її посередництва, що може стати політичним бар’єром для нового призначення.
Інший варіант – Маріо Драгі. Його вважають компромісною фігурою, яка не асоціюється ані з надмірною жорсткістю щодо Росії, ані з прихильністю до Кремля. Водночас сам Драгі поки не давав жодних сигналів про готовність брати участь у такій місії.
Не менш цікавою є кандидатура Александра Стубба. Його розглядають як політика з досвідом посередництва та інтересом до міжнародних переговорних ролей. Але тут виникає інша проблема – необхідність широкої підтримки всіх країн ЄС, а також фактор членства Фінляндії в НАТО, який може ускладнити сприйняття його кандидатури в Москві.
Окремо джерела, близькі до Києва, наголошують: майбутній посланець має мати потужну підтримку ЄС, але не бути прямим представником самого блоку, якому Кремль не довіряє. У цьому контексті також згадуються інші постаті – міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде або глава МЗС Індії Субраманьям Джайшанкар, який підтримує контакти з обома сторонами.
На тлі цих дискусій Росія періодично сигналізує про нібито готовність до діалогу. Напередодні параду в Кремлі речник Дмитро Пєсков заявив, що Володимир Путін прагне «просуватися в діалозі», але Москва не збирається сама ініціювати контакти з ЄС.
Окремо Путін навіть пропонував розглядати як можливого посередника колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера. У Брюсселі цю ідею відкинули. Кая Каллас назвала його лобістом російських держкомпаній і наголосила, що передавати Москві право визначати європейського переговірника «не дуже мудро».
Європейська суперечка про посередника затягує ухвалення рішення
Попри активні обговорення, головною проблемою залишається відсутність єдиної позиції всередині самого Євросоюзу. Як зазначають дипломати, не так складно знайти зовнішню кандидатуру, як узгодити її між усіма столицями.
У Берліні паралельно також звучать інші варіанти, зокрема згадується президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр. Водночас у ЄС визнають, що остаточне рішення може затягнутися саме через політичні розбіжності між державами-членами.
На цьому тлі дискусія про майбутнього посередника дедалі більше перетворюється не лише на питання персоналій, а й на тест здатності Європейського Союзу діяти як єдиний політичний гравець у переговорах щодо війни Росії проти України.
Залишити коментар