Син українського телеведучого Костянтина Грубича, Ярослав, вперше детально розповів про перші години після тяжкого поранення на фронті та про те, як повідомив про це батьків. Військовий поділився своїми переживаннями у програмі “Сніданок з 1+1”.
Ярослав отримав поранення внаслідок російського удару по особовому складу ЗСУ. Прокинувшись після вибуху, він відразу побачив, що втратив руку. Поряд лежали загиблі побратими.
“”Коли це сталося, я не одразу думав, як я буду це казати. Я зрозумів, що живий. Але я більше думав про тих поранених і загиблих, які були поряд. Я більше думав про сім’ї тих, у кого діти загинули або чоловік. Я пам’ятаю, мене евакуйовували. Я дивлюсь на руку – рука ще висіла, а кістки вже не було. Розумів, що вже не пришиється””, – розповів Ярослав Грубич.
Військовий підкреслив, що у перші миті після вибуху думав не про себе, а про тих, хто був поруч.
Після першої операції Ярослав вирішив не відкладати розмову з батьками. Телеведучий і його дружина дізналися про поранення сина без проміжного очікування.
“”Була ситуація після першої операції, я пам’ятаю – бачив пропущений або якесь повідомлення від батька. Ще ніхто не знав, що сталося. І я кажу йому: ‘Сядь. Мама біля тебе? Сядьте. У мене те, те і те’. Тягнути з цим не було сенсу, все одно всі дізналися””, – зазначив Ярослав.
Костянтин Грубич зізнався, що дізнатися про поранення сина було неймовірно важко.
“”Я знаю, що таке, коли тобі дзвонять з лікарні й кажуть, що твоєї дитини більше немає. Я не хочу цього знову переживати. І тут щось було схоже. Особливо перші ночі важко було, тому що не можна було поділитися ні з ким. Це була таємниця, секрет, закрита інформація””, – сказав телеведучий.
Ярослав наголосив, що йшов на службу, усвідомлюючи ризики і готовий був до можливих втрат.
“”Я знав, куди йду, я знав, що може щось статися. Я часто кажу: ми не ящірки, у нас нічого постійно не відростає. Тому приймаю цю ситуацію. Так, це сталося, у нас є технології, у нас є протези, у нас є можливості, які допоможуть цю руку трошки, але повернути таку, яка була””, – поділився військовий.
Попри травму, Ярослав зберігає віру у сучасні медичні технології та можливості протезування, а також усвідомлює, що його служба — вибір із ризиком, який він прийняв свідомо.
Залишити коментар