План Єврокомісії спрямувати Україні близько 140 млрд євро із заморожених російських активів натрапив на опір з боку Бельгії. Брюссель вимагає додаткових гарантій, перш ніж погодитися на механізм «репараційного кредиту».
Прем’єр-міністр Барт Де Вевер заявив, що країна може опинитися під ризиком повернення всієї суми Росії у разі зміни санкційної політики в ЄС. Зокрема, Бельгія побоюється сценарію, коли одна з країн — наприклад, Угорщина — заблокує продовження санкцій. У такому разі активи автоматично підлягатимуть розмороженню.
Попри запевнення Єврокомісії, що кошти можуть бути повернуті Росії лише після припинення війни та виплати повноцінних репарацій Україні, Брюссель наполягає на жорсткіших юридичних запобіжниках.
Бельгія висунула три ключові умови:
По-перше, гарантувати неможливість скасування санкцій одностороннім рішенням окремої країни ЄС. Бельгія прагне механізм, який унеможливить «вето» на продовження санкцій проти РФ.
По-друге, розподілити фінансові ризики між усіма державами-членами. Брюссель наполягає, що відповідальність за можливе повернення активів не має падати лише на країну, де вони зберігаються — тобто на Бельгію.
По-третє, розглянути можливість надання гарантій за кредитом не з національних бюджетів країн ЄС, а з загального європейського бюджету. Це зменшить політичне напруження та уникне збільшення державних боргів, яке особливо непопулярне у Франції, Італії та низці інших країн.
Єврокомісія розраховує досягти домовленості до кінця року, щоб уже на початку наступного розпочати підготовку до виплат Україні. Від цього рішення також залежить подальше фінансування з боку МВФ, який планує обговорити з Києвом надання близько 8 млрд доларів на три роки.
Втім, якщо компромісу щодо механізму репараційних коштів не буде, урядам країн ЄС доведеться шукати гроші на підтримку України самостійно, попереджають у Єврокомісії.
Залишити коментар