Руйнівні лісові пожежі, що охопили Чилі та Аргентину, стали прямим наслідком глобального потепління. Дослідники консорціуму World Weather Attribution (WWA) довели: через зміну клімату ймовірність виникнення екстремально сухої та спекотної погоди в регіоні зросла втричі.
Цьогорічне літо в Південній Америці видалося аномальним. Викиди вуглецю, спричинені людською діяльністю, перетворили квітучі регіони на порохову бочку. Дефіцит опадів став критичним: у Чилі рівень вологи впав на 25 відсотків, а в патагонській частині Аргентини — на 20 відсотків.
Для чилійських регіонів Біобіо та Ньюбле січень перетворився на зону катастрофи. Пожежі, що підживлювалися шквальним вітром та температурою понад 37 градусів Цельсія, залишили по собі страшні цифри:
- загинули 23 людини;
- повністю знищено понад 1000 житлових будинків;
- 52 тисячі осіб були змушені залишити свої домівки, рятуючись від вогню.
Не менш драматичною є ситуація в Аргентині, де вогонь дістався національного парку Лос Алерсес. Це заповідна територія під захистом ЮНЕСКО, де ростуть стародавні дерева алерсе. Вік цих «зелених велетнів» перевищує 3000 років. Однак екологічну трагедію поглибив політичний чинник. Уряд Хав’єра Мілея суттєво скоротив видатки на протипожежні служби, а сам президент публічно називає кліматичну кризу «соціалістичною брехнею».
«Стародавні ліси були спустошені, як і унікальне біорізноманіття в цій місцевості. Це стародавні велетні, які стояли непорушно тисячі років. На жаль, з урядом, який не розуміє зміни клімату, пожежі мають більший вплив, ніж повинні були б», – констатує Хуан Антоніо Рівера з Національної ради наукових і технічних досліджень у Мендосі.
Науковці Імперського коледжу Лондона підкреслюють, що ці пожежі мають «чіткий і небезпечний відбиток» людської діяльності. Природа Патагонії, яка формувалася тисячоліттями, виявилася беззахисною перед новими температурними рекордами та скороченням бюджетів на її порятунок.







Залишити коментар