Червона планета знову опинилася в центрі палеонтологічної сенсації. Марсохід Curiosity виявив у стародавніх породах таку концентрацію складних органічних сполук, яку сучасна наука не може пояснити жодним відомим небіологічним сценарієм.
Згідно з дослідженням, оприлюдненим у журналі Astrobiology, йдеться про довголанцюгові алкани, знайдені в аргіліті Cumberland. Ще минулого року прилад SAM зафіксував ці речовини у кількості 30 – 50 мільярдних часток. Проте команда доктора Олександра Павлова з Центру Годдарда стверджує: це лише “верхівка айсберга”. Радіація десятиліттями нищила марсіанську органіку, тому реальні цифри мають бути значно вищими.
Шляхом математичного моделювання та лабораторних тестів вчені “відмотали час” на 80 мільйонів років назад — до моменту, коли порода опинилася на поверхні. Результати приголомшують: початковий вміст алканів або жирних кислот міг сягати від 120 до 7700 мільйонних часток.
Чому традиційні теорії походження зазнали краху?
Планетологи ретельно перевірили всі стандартні “космічні” пояснення, проте жодне з них не витримало критики:
- Метеорити та міжпланетний пил: обсяг доставленої ними органіки замалий на багато порядків.
- Атмосферні процеси: утворення органічного туману потребує метану, якого на ранньому Марсі, ймовірно, не було.
- Гідротермальна активність: мінеральний склад ґрунту свідчить, що він не піддавався високим температурам.
У підсумку дослідники озвучують найбільш сміливу гіпотезу: це сліди життєдіяльності стародавньої марсіанської біосфери. Якщо небіологічні процеси не здатні наситити ґрунт такою кількістю вуглецевих ланцюгів, залишається лише біологія.
Втім, наукова спільнота зберігає обережність. Попри аномальні цифри, остаточне підтвердження життя на Марсі потребуватиме низки незалежних доказів, а не лише хімічних розрахунків одного марсохода.







Залишити коментар