Індійські науковці зробили вагомий крок у напрямку демократизації високих технологій, презентувавши GelGenius – перший у країні повністю інтегрований пристрій для агарозного гель-електрофорезу. Презентація відбулася в місті Бхубанешвар на базі біоінкубатора Інституту наук про життя, ставши однією з ключових подій Національного дня стартапів.
Розробка під керівництвом Амареша Панди покликана радикально змінити підхід до молекулярних досліджень. Традиційно процес поділу молекул ДНК, РНК чи білків під дією струму вимагав цілого арсеналу дорогого та громіздкого обладнання. GelGenius натомість пропонує концепцію «все в одному», поєднуючи нагрівання агарози, лиття гелю, сам процес електрофорезу, а також візуалізацію та документування результатів у межах єдиного компактного корпусу.
Доступність науки та безпека користувачів
Головний акцент творці зробили на автономності та безпеці. Нова система відмовляється від шкідливого ультрафіолетового випромінювання на користь технології синього світла, що дозволяє працювати з приладом без ризику для здоров’я дослідників. Це відкриває двері для використання технології в установах, які раніше не могли собі цього дозволити.
За словами розробників, їхня мета – зробити аналіз ДНК доступним для студентів коледжів та шкіл з обмеженими ресурсами. Тепер навчальні заклади зможуть проводити складні біологічні дослідження, не залежачи від дорогого імпортного обладнання чи спеціалізованих лабораторій. Це економить простір та значно знижує фінансовий поріг входу в науку.
Директор Інституту наук про життя Дебасіс Даш підкреслив, що GelGenius є перемогою штату Одіша та всієї Індії на шляху до самодостатності. Винахід наочно демонструє, як локальні інновації здатні ефективно замінити вартісні закордонні аналоги в секторі наук про життя, забезпечуючи країні технологічну незалежність у криміналістиці, діагностиці та фундаментальних дослідженнях.








Залишити коментар