Вчені пропонують новий підхід до утилізації супутників для захисту озонового шару

Щороку тисячі супутників, що завершили свій життєвий цикл, згоряють в атмосфері Землі, залишаючи шлейф хімічних речовин, які руйнують озоновий шар. Дослідники європейської компанії MaiaSpace запропонували альтернативу, яка може зменшити цей негативний вплив.

Згідно з традиційним підходом «проєктування для знищення», супутники розробляють так, щоб вони згоряли під час повторного входу в атмосферу, обмежуючи космічне сміття. Однак дослідники MaiaSpace пропонують змінити стратегію: створювати супутники, здатні пережити атмосферне падіння, щоб зменшити викид оксиду алюмінію та інших шкідливих частинок у стратосферу.

«Проєктування космічних об’єктів тепер стикається з питанням: чи слід розробляти апарат так, щоб він повністю згорав, що означає, що уламки, які вижили, можуть збільшити ризик жертв, чи він повинен прагнути мінімізувати викиди частинок та газів в атмосферу, тим самим обмежуючи довгострокову шкоду довкіллю?» — зазначають дослідники Антуанетт Отт та Крістоф Бонналь.

Дослідження 2024 року показало, що типовий супутник вагою 250 кг, приблизно на 30% складений з алюмінію, під час згоряння генерує близько 30 кг наночастинок оксиду алюмінію. Ці частки каталізують руйнівні реакції між озоном та хлором, виснажуючи природний радіаційний щит Землі. За шість років кількість шкідливих оксидів через падіння супутників збільшилася у вісім разів.

Запропоновані вченими супутники будуть міцнішими та обладнаними системами для контрольованого падіння в безлюдні райони, наприклад у глибокі райони Тихого океану. Це дозволить мінімізувати ризик травм або пошкодження інфраструктури на Землі, але збільшить вартість запуску та складність конструкції.

Вчені наголошують: зростання кількості супутників, включно з мегасузір’ями приватних компаній, робить актуальним перегляд стандартних підходів до утилізації. Довгострокові екологічні наслідки руйнування озонового шару можуть бути значно серйознішими, ніж передбачалося раніше.

Впровадження підходу «проєктування для незнищення» потребуватиме суттєвих змін у проєктуванні та запуску космічних апаратів, але здатне значно знизити хімічне навантаження на атмосферу та сприяти захисту озонового шару.