Доктор Алан Велч з Британського інституту наук провів дослідження даних припливних станцій у північних морях, яке виявило раніше недооцінені циклічні коливання рівня моря. Це дослідження є продовженням серії робіт, присвячених аналізу морських рівнів різними методами вимірювання.
Дослідник проаналізував дані дев’яти припливних станцій у північних широтах, зокрема в Абердіні, Бергені, Нарвіку, Рейк’явіку, Мурманську, Баренцбурзі, Лервіку, Тіксі та Торсхавні. Окремо вивчено дані станції Брест з періодом спостережень від 1807 до 2022 року, що склали 216 років.
Методологія аналізу базувалася на спектральному дослідженні залишкових значень рівня моря після вилучення довгострокового тренду. Для кожної станції визначали основні періоди коливань, їх амплітуди та фазові зсуви. Для апроксимації коливань використовували синусоїдальні криві.
Найдовший ряд спостережень був у Бресті з 216-річним періодом, де виявлено чотири основні періоди коливань: 92,8, 36,1, 28,2 та 19 років, з амплітудами від 10 до 14 міліметрів.
Станція Абердін з 161-річним рядом спостережень показала три основні періоди коливань: 84,9, 43 та 18,1 року з амплітудами 18, 12,5 та 10 міліметрів відповідно. Частина даних станції Абердін мала пропуски в період 2016-2021 років.
Інші станції також показали цікаві результати. Наприклад, станція Берген з 108-річним періодом спостережень виявила періоди 66,9, 28,9 та 19,2 роки з амплітудою до 14 міліметрів. Станція Нарвік із 76-річним рядом показала періоди 26, 17,6 та 13,4 року, а Рейк’явік — періоди 37, 18,7 та 14 років з амплітудою до 18 міліметрів.
Особливе значення мають дані станції Мурманськ, де спостерігалося аномальне підвищення рівня моря на 100 міліметрів між 1990 та 2010 роками, що вплинуло на результати спектрального аналізу. Проте, навіть з урахуванням цього, було виявлено основний період коливань — 65,2 року.
Одним із важливих відкриттів стало виявлення спільного 18-річного циклу коливань рівня моря. Об’єднавши дані восьми станцій за період 1993-2025 років, дослідник виявив значну подібність між кривими. У результаті було отримано середню криву, що показала чітко виражений 18-річний цикл.
Аналіз показав два основних кластери: перший з періодом 13,5 років, що охоплює шість станцій, і другий — з періодом близько 18 років, який включає вісім станцій, одна з яких показала період 21,4 року.
Дослідження також порівняло результати з супутниковими даними NASA, що показали період 16,9 року, що узгоджується з даними припливних станцій. Спектральний аналіз супутникових вимірювань також виявив піки на періодах 29 і 11 років, останній з яких, ймовірно, пов’язаний із сонячним циклом.
Дослідник підкреслює, що на всіх припливних станціях виявлено коливання рівня моря з періодами від 11 до 100 років, а також численні коливання з періодами менше 11 років, які можуть бути спричинені змінами опромінення або циклами Ель-Ніньо та Ла-Ніньї.
Він також зазначає, що варіації з періодами понад 20 років мають значні відмінності між станціями, що ускладнює оцінку їхнього сумарного ефекту. Однак відсутність вимірювань у північних морях може впливати на глобальні супутникові показники рівня моря.
Основний висновок полягає в тому, що 29-річна варіація, отримана із супутникових даних, відповідає лінійній апроксимації, тоді як циклічні коливання з періодом 18 років є спільними для всіх припливних станцій та виявляються у глобальних супутникових даних.








Залишити коментар