Одним із ключових чинників, які призводять до заміни бджолиних маток, виявилися вірусні інфекції, що знижують рівень важливого феромону та провокують робочих бджіл усувати матку. До такого висновку дійшли науковці Університету Британської Колумбії, описавши механізм, який довгий час залишався незрозумілим пасічникам.
Під час дослідження було встановлено, що інфіковані матки продукують менше метилолеату – феромону, який у здорових особин підтримує порядок у вулику та сигналізує про їхню репродуктивну спроможність. Коли цей показник падає, робочі бджоли реагують на зміни та розпочинають формування нової матки, що робить процес заміни частішим, ніж вважали раніше.
Колонії медоносних бджіл, які тримають складну соціальну ієрархію, особливо чутливі до будь-яких порушень у стані матки. Зменшення її здатності відкладати яйця, що часто пов’язане з вірусами, активує механізм вирощування наступниці. Така природна реакція допомагає диким роям, але у керованих вуликах може створювати додаткові труднощі.
За оцінкою науковців з Університету Британської Колумбії, саме вірусні інфекції здебільшого спричиняють відмову маток у вуликах. Вони викликають скорочення яєчників, що негативно впливає на кількість яєць, які матка може відкласти, а також зменшують вироблення метилолеату – того самого феромону, що визначає її статус у колонії. Зниження цього показника робить поведінку робочих бджіл передбачуваною – вони починають процес заміни.
«Здорова матка може відкладати від 850 до 3200 яєць на день. Але в наших експериментах матки, заражені вірусом, відкладали менше яєць і виробляли менше метилолеату. Схоже, що саме зниження цього феромону є сигналом для робочих бджіл, що матка більше не придатна для продовження своїх функцій», зазначив доктор Леонард Фостер.
Проблема має значення не лише для галузі бджільництва, адже бджоли забезпечують запилення близько третини світових культур. Коли матка втрачає здатність виконувати свої функції через інфекцію, колонія стає менш стабільною, що впливає як на виробництво меду, так і на запилювальні процеси, важливі для аграрного сектору.
З огляду на результати дослідження команда запропонувала практичне рішення для пасічників. Під час польових випробувань було помічено, що додавання синтетичного метилолеату у вулики зменшує ймовірність вирощування нової матки, що може підтримати стабільність колонії у важливі періоди.
«Заміна матки може бути руйнівною та дорогою. Але доповнення колоній метилолеатом може допомогти стабілізувати вулики в періоди, коли безперервна продуктивність найбільш важлива», сказав доктор Фостер.
Хоча використання синтетичних феромонів у бджільництві вже відоме, визначення ролі саме метилолеату відкриває більш точний спосіб впливу на поведінку бджіл. Це особливо актуально під час інтенсивного запилення або пікового сезонного виробництва, коли заміна матки здатна суттєво вплинути на ефективність вулика.
Одним із поширених джерел вірусів, як підкреслили автори роботи, є кліщі варроа. Ці паразити передають патогени, послаблюють бджіл, живлячись їхньою гемолімфою, і посилюють перебіг інфекцій, що впливають на стан матки. У керованих вуликах вони трапляються часто, але їхній вплив нерідко недооцінюють.
«Підтримання здоров’я матки є ще однією причиною, чому так важливо думати наперед і тримати рівень варроа під контролем», зазначила доктор Елісон Макафі.
Контроль популяцій варроа, за підсумками дослідження, здатен зменшити поширення вірусів і тим самим допомогти зберегти працездатність маток. Це, у свою чергу, знижує ризики непередбачуваної заміни та сприяє стабільній роботі колоній.
Залишити коментар