Упродовж трьох років у Польщі помітно посилюється інтеграція громадян України. Поступове зростання доходів, зменшення обсягів переказів на батьківщину та зміни у міграційних настроях підтверджуються у дослідженні Народного банку Польщі (NBP) та за даними Gremi Personal.
Підвищення добробуту українців у Польщі розглядається як один із ключових чинників адаптації. Середня оплата праці зростає темпами, співставними з показниками польської економіки, а найбільші заробітки традиційно фіксують у транспорті, будівництві та IT.
За оцінками NBP, усе більше коштів українці витрачають безпосередньо в Польщі, тому зменшується кількість переказів до України. У 2025 році робота в Польщі покривала 92% доходів довоєнних мігрантів і 78% доходів біженців. Водночас 36% людей, які рятувалися від війни, і надалі працюють не за фахом. Генеральний директор Gremi Personal Томаш Богдевич наголошує, що це становить “значні втрати людського капіталу”, чий потенціал поки використовується частково.
У соціальному вимірі українці здебільшого забезпечують себе житлом самостійно: 81% не потребують підтримки, з них 72% орендують, а 9% уже купили житло. Люди віком 45+ частіше залишаються у колективних центрах.
Відчутно покращилася й мовна адаптація – 63% опитаних вільно або добре володіють польською, тоді як лише 4% не знають мови зовсім. Зросла частка тих, хто живе з партнерами, тоді як серед біженців стало менше сімей із дітьми.
Найважливіший показник інтеграції – плани щодо майбутнього проживання. Серед українців, які переїхали до війни, 51% хочуть залишитися в Польщі назавжди, ще 37% не визначилися. Серед біженців 24% планують постійно жити в Польщі, а 56% не мають конкретних намірів. Найвищі показники довгострокового проживання зафіксовані на заході країни.
Упродовж перших дев’яти місяців 2025 року роботу найчастіше шукали у логістичних центрах, харчовому виробництві та промисловості. Працівники пакування і сортування товарів становили майже 49% кандидатів, а аграрний сектор та суміжні напрями – 11,2%.








Залишити коментар